Практичне заняття 3

Питання для обговорення

1. Зародження та розвиток міжобщинних господарських зв’язків.

2. Епоха великих відкриттів та їх вплив на розвиток МЕВ.

3. Новий період розвитку всесвітніх економічних зв’язків.

4. Сучасні проблеми розвитку МЕВ.

4.3. Термінологічний словник

„Неолітична революція” - повний перехід людини до відтворюючого господарства; від збирання, мисливства, рибальства людина переходить до землеробства і тваринництва. За своїм значенням, перехід до відтворюючого типу господарювання докорінно змінив спосіб життя і в науковому розумінні значення "неолітичної революції" полягає ще й в тому, що з нею вчені пов'язують початок аграрної цивілізації.

Натура́льне господа́рство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для Практичне заняття 3 продажу.Натуральне господарство, в якому продукти праці виробляються не для обміну на ринку, а для задоволення внутрішньогосподарських потреб, головним чином особистих потреб самих виробників.

Това́рне виробни́цтво — виробництво, в якому продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну через ринок шляхом купівлі-продажу. Дві обов'язкові передумови необхідні для виникнення і функціонування товарного виробництва: 1)Наявність суспільного поділу праці. 2)Економічне відокремлення виробників.

Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу і т.п.), що належить одній особі, групі осіб чи державі.

4.4. Інформаційні джерела

[17, С. 77-280], [19, С. 55-68], [22, С.19-273], [24, С.24-37], [25, С.104-120], [37, С. 139-159], [38, С.12-15], [46, С.45-128], [48, С. 126-162]

Тема 5.Середовище розвитку МЕВ

5.1. Методичні поради до вивчення теми

Учасники міжнародних економічних Практичне заняття 3 відносин, діють як відносно незалежні суб’єкти. Але всі вони знаходяться під впливом середовища МЕВ, тобто різноманітних факторів (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного оточення і т. ін.), які потребують від діючих осіб корегування своїх дій. Кожний з суб’єктів МЕВ є “відкритою системою”, яка зале­жить від зовнішнього світу. Дія факторів може мати для різних суб’єктів різний характер впливу: прямий або побічний. Фактори прямого впливу — безпосередньо впливають на операції суб’єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого — зазнають такої ж дії від учасни­ків МЕВ (постачальники, трудові ресурси, законі та установи дер­жавного Практичне заняття 3 регулювання, споживачі, конкуренти). Фактори побічного впливу — не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях (стан економіки країни, міжнародні події, соціально-культурні фактори і т.д.). різноманіт­ність зовнішніх факторів вимагає їх структуризації, підходи до якої можуть бути різними. Але найбільш доцільною є систематизація факторів за такими ознаками - політико-правові, економічні, соціа­льно-культурні, інфраструктурні. Таким чином, під середовищем МЕВ розуміють зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ полі­тико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.

Особливостями середовища МЕВ є:

1. Взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;



2. Відносна невизначеність Практичне заняття 3 середовища, що потребує інформо­ваності, аналізу та розуміння різних подій від суб’єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них;

3. Динамічне протиріччя — з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена економічною, політико-правовою, та соціально-культурною стабільністю країн, а з іншого — динамічність та рухливість (розвиток інтеграційних процесів, інформаційно-комунікаційних систем).

Характеризуючи фактори політико-правового середовища МЕВ, зазначимо, що взаємозв’язок політики та економіки у сфері МЕВ виявляється більш чітко, ніж у рамках національних еконо­мік. За політичних мотивів держави можуть, з одного боку, нада­вати одна одній преференції, інтегруватися, а з Практичне заняття 3 іншого — викорис­товувати тарифні та нетарифні бар’єри, ембарго, бойкоти або бло­кади. Основні елементи правового середовища наведені на Рис.5.1.


Рис.5.1. Основні елементи правового середовища

Для суб’єктів МЕВ важлива політична стабільність в країнах, де вони займаються економічною діяльністю. За сучасних умов до­сягнення абсолютної політичної стабільності неможливо, тому уча­сники МЕВ можуть стикатися з ризиком експропріації свого майна, припинення торговельних і валютно-фінансових операцій, загаль­ною нестабільністю в тому чи іншому регіоні. Види політичних ризиків, які впливають на міжнародні економічні відносини наведені на Рис.5.2.

Підприємці, які виходять на зовнішній ринок, повинні врахову­вати правові норми, які регулюють підприємницьку діяльність Практичне заняття 3 в межах конкретного зарубіжного ринку; норми екології, контроль за дотриманням стандартів якості і безпеки товарів тощо.

Підприємці, які виходять на зовнішній ринок, повинні врахову­вати правові норми, які регулюють підприємницьку діяльність в межах конкретного зарубіжного ринку; норми екології, контроль за дотриманням стандартів якості і безпеки товарів тощо.


Рис.5.2. Види політичних ризиків

Вивчення факторів економічного середовища вимагає від суб’єктів МЕВ уваги до загального рівня розвитку економіки від­повідної країни, рівня і розподілу доходів в ній, характеру витрат і заощаджень населення тощо (Рис.5.3).


Рис.5.3. Показники економічного розвитку країни

Фактори соціально-культурного середовища МЕВ багато в чому визначають індивідуалізацію попиту зарубіжних клієнтів, ставлення до Практичне заняття 3 праці фахівців, поведінку підприємців на фінансових ринках тощо. Економічна поведінка людини в тій чи іншій країні базується на її фізіологічних, психологічних та інших особистих особливостях.

Соціальна поведінка людей визначається конкретними групо­вими нормами. Групи людей формуються внаслідок природжених факторів (стать, сім’я, вік, каста, етнос, раса, національність) або тих, що людина здобуває в процесі навчання, виховання тощо (ре­лігія, політична орієнтація, професія).

Існує наступна закономір­ність — чим більш розвиненим є суспільство, тим більше значення опановують фактори, надбані в процесі життя людини.

Сукупність норм, на яких базуються різні дії тієї чи іншої групи можна назвати культурою даної групи.

Інфраструктурне Практичне заняття 3 середовище пронизує та впливає на розви­ток всіх інших умов функціонування суб’єктів МЕВ. Найважливі­шими складовими елементами інфраструктури МЕВ є:

- міжнародний транспорт;

- міжнародні інформаційно-комунікаційні системи.

Транспортна частина охоплює всі існуючи транспортні засоби та транспортні шляхи світу. Розвиток транспорту є однією з перед­умов поглиблення процесу міжнародної інтеграції оскільки сприяє зменшенню відстаней у сучасному світі.

Основа розвитку інфраструктурного середовища МЕВ — інфо­рмаційно-комунікаційні системи. Інформаційно-комунікаційні сис­теми — сукупність засобів збирання, збереження, обробки та пере­дачі інформації. Сучасні засоби передачі інформації, що базуються на супутниковому зв’язку дозволяють передавати будь-які обсяги інформації на будь-яку відстань в короткі Практичне заняття 3 відрізки часу. Форму­вання на їх основі глобальних інформаційних систем (Інтернет) стає, з одного боку, найважливішим сучасним фактором розвитку міжнародних економічних відносин, а з іншого — такі системи стають новим “віртуальним” середовищем глобальних економічних відносин.

В матеріальному вигляді інформаційно-комунікаційні системи в МЕВ — це мережі інформаційних агентств, що розташовані по всьому світу, які збирають інформацію, класифікують її, кодують та передають користувачам. Найбільш впливовими міжнародними інформаційними агентствами є: Рейтер, Доу-Джонс Телерейт, Блумберг. Агенція Рейтер цілодобово збирає данні та економічну інформацію в режимі реального часу із 180 міжнародних бірж, ринків цінних паперів та 4000 організацій в 80 країнах світу.

5.2. Питання для самостійного опрацювання

1. Поняття середовища Практичне заняття 3 МЕВ, його структура і особливості.

2. Економічне середовище формування МЕВ.

3. Політико-правове середовище.

4. Особливості взаємодії політики і економіки в МЕВ.

5.3. Термінологічний словник

Економічне середовище МЕВ — чинники економічного характеру, які впливають на дії учасників МЕВ. До таких чинників відносяться, зокрема, структура національного господарства країн, рівень їх економічного розвитку, величина валового продукту на душу населення.

Інфраструктурне середовище МЕВ — галузі, види економічної активності, які забезпечують діяльність суб’єктів МЕВ (міжнародний транспорт, шляхи, засоби зв’язку).

Політичне середовище МЕВ — сукупність політичних чинників, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (політичні інтереси, мотиви держав; політичні устрої країн; політичні ризики).

Правове середовище МЕВ — нормативно-законодавча база, що впливає на Практичне заняття 3 поведінку учасників МЕВ (трудове, антимонопольне, податкове законодавство, загально-правове середовище тощо).

Соціально-культурне середовище МЕВ — система соціально-культурних факторів, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ )соціальні нормі поведінки людей, їх цінності в різних країнах; нормі ділової етики; звички у праці тощо).

Середовище МЕВ — зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.

Фактори середовища МЕВ прямого впливу — безпосередньо впливають на дії суб’єктів МЕВ. До цих факторів відносяться постачальники, споживачі, працівники, конкуренти, закони та установи державного регулювання.

Фактори середовища МЕВ побічного впливу — не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ Практичне заняття 3, але відбиваються на їх діях. До цих факторів відносяться стан економіки країни, міжнародні політичні події, соціально-культурні чинники.

5.4. Інформаційні джерела

[12, С.73-110], [32, С.9-19], [30, С 98-119], [36, С.47-55], [38, С.6-15], [41, С.21-34]

Тема 6. Закони і принципи розвитку СГ і МЕВ

6.1. Методичні поради до вивчення теми

Сучасне світове господарство – це не тільки сукупність національних господарств і міжнародні економічні відносини, які об’єднують їх. Іншою його стороною є утворення і функціонування регіональних господарських комплексів. У цьому випадку мова йде про інтеграційні комплекси, які включають у себе національні господарства визначених груп держав і відрізняються розвиненішим взаємним поділом праці, зближенням і взаємопристосуванням економічних механізмів, взаємопроникненням капіталів, проведенням узгодженої міждержавної економічної політики. Інтеграційні Практичне заняття 3 тенденції – це природний процес, пов’язаний з об’єктивними потребами сучасного міжнародного поділу праці і науково-технічного прогресу, з необхідністю поглиблення міжнародної спеціалізації й оптимізації господарських структур окремих країн.

Інтеграційні відносини формуються як на мікрорівні (підприємство, фірма), так і на макрорівні (держава, регіон, група країн).

Очевидні реальні стимули для підприємства – збільшення обсягу продажів, зниження собівартості продукції, позицінування на ринку, пролонгація найбільш ефективних фаз життєвого циклу товару.

Результативність діяльності на макрорівні в умовах, коли масштабні, стійкі зв’язки між суб’єктами ринку, визначальну частину яких становлять підприємства і фірми, в основному пов’язана з подоланням негативних факторів МЕВ – територіальної віддаленості Практичне заняття 3, меншої мобільності факторів виробництва і ресурсів, національних бар’єрів, митних і валютних перешкод.

Об’єктивно виникають два шляхи розвитку:

- створення і розвиток транснаціональних фірм, які дозволяють уникнути багатьох труднощів (трансферні постачання, ціни, сприятливі умови відтворення, кращий облік ринкової ситуації, використання прибутку і т.д.);

- міждержавні узгоджені заходи для цілеспрямованого формування світогосподарського ринкового (економічного, правового, інформаційного, психологічного і політичного) простору у великих регіонах світу.

Поєднання цих двох напрямів і забезпечує перехід до вищого, ефективнішого і перспективнішого етапу світогосподарських відносин.

Можна констатувати, що в сучасних умовах міжнародна економічна інтеграція – логічний, закономірний результат транснаціоналізації мікроекономічних і макроекономічних процесів. При цьому остання “вбудовується Практичне заняття 3” у ринкові принципи світогосподарських відносин.

Інтернаціоналізація капіталу є передумовою процесу інтернаці­оналізації виробництва і навпаки.

Основою інтернаціоналізації господарського життя є міжнаро­дний поділ праці (МПП), як обмін між країнами факторами та ре­зультатами виробництва у певних кількісних і якісних співвідно­шеннях. МПП є безпосереднім продовженням суспільного поділу праці за родом діяльності та його просторової диференціації. Формами МПП є міжнародна спеціалізація та кооперація. Вирізняють предметну, подетальну і технологічну спеціалізацію окремих країн, груп країн або регіонів світу. Розвиток міжнародної спеціалізації обумовлює розвиток видів та форм міжнародної кооперації — між­галузевої, внутрішньогалузевої, окремих підприємств. МПП за ро­дом діяльності розвивається за двома напрямками: вертикальним Практичне заняття 3 та горизонтальним. Вертикальне — спостерігається, коли різні вироб­ники формують однолінійний технологічний ланцюг та виконують ряд послідовних виробничих операцій. Горизонтальний поділ праці передбачає виготовлення окремими виробниками компонентів, які поєднуються у технологічно та технічно складному виробі. Гори­зонтальний та вертикальний міжнародний поділ праці на міжнаро­дному рівні реалізується як загальний (між крупними групами галузей), частковий (відокремлення крупних груп галузей на менш агреговані галузі та підгалузі) і одиничний (внутрішньогалузевий поділ та всередині підприємства).

Таким чином, МПП це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн, підприємств та їх об’єднань на виробниц­тві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників задля спільного випуску Практичне заняття 3 кінцевої продукції.

Історично МПП виникає як система, основним структурним елементом якої були національні господарські комплекси. На поча­ткових стадіях розвитку світогосподарські зв’язки зводились до відносин обігу, перш за все товарного, пізніше — міграції капіталу та робочої сили. Таким чином, міжнаціональні економічні відно­сини з’явились як похідні, вторинні відносно розвитку суспільного поділу праці всередині країн.

Виникнення та подальший розвиток МПП здійснюється під впливом цілої низки різноманітних факторів, які можливо система­тизувати за такими ознаками:

- Природно-географічні — відмінності у кліматичних умо­вах, економіко-географічному положенні, забезпеченості природними ресурсами;

- Соціально-економічні — характеристики робочої сили, нау­ково-технічний потенціал, виробничий апарат Практичне заняття 3. Масштаби і серій­ність виробництва, темпи створення об’єктів виробничої і соціаль­ної інфраструктури, особливості історичного розвитку, виробничих і зовнішньоекономічних традицій, соціально-економічний тип на­ціонального виробництва і зовнішньоекономічних зв’язків, полі­тичні фактори країн;

- Науково-технічний прогрес — розширення та поглиб­лення науково-дослідних та конструкторських робіт, прискорення темпів морального зносу, збільшення оптимальних розмірів під­приємств, технологічна диверсифікація.

Взаємодія різних факторів в умовах цивілізаційного розвитку визначає роль країни у МПП та її місце у світогосподарських зв’язках. Значення та роль окремих факторів на тому чи іншому етапі глобального розвитку може мати різноспрямований вплив або неоднакову силу цього впливу Практичне заняття 3.

До особливостей сучасного етапу розвитку світового господар­ства відносяться:

- лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків країн. Зняття бар’єрів на шляху переміщення капіталів, робочої сили, товарів між державами.

- активно проявляється тенденція до уніфікації та стандартиза­ції в різних галузях міжнародного соціально-економіч­ного життя. Все ширше застосовуються єдині для усіх країн стан­дарти на технологію, екологію, діяльність фінансових організацій, бухгалтерську і статистичну звітність. Міжнародні економічні установи впроваджують єдині критерії макроекономічної політики, відбувається уніфікація вимог до податкової політики, до політики в галузі зайнятості та ін.;

- розвиток процесу транснаціоналізації виробництва. Економі­чна діяльність все більше зосереджується в транснаціона­льних, багатонаціональних підприємствах, що багато в Практичне заняття 3 чому визна­чає напрямки міжнародного руху факторів виробництва, міжнаро­дної торгівлі; впливає на економіку і політику окремих країн;

- в системі управління світовою економікою поступово втрача­ється колишня роль ООН. Її функції переходять до урядів країн “великої сімки”. Крім того, управління світовим господарст­вом починає концентруватися у тріаді: Світова організація торгівлі — Міжнародний валютний фонд — Світовий банк.

- подальший розвиток процесу глобалізації господарського життя. На макроекономічному рівні глобалізація означає загальне прагнення країн до економічної активності поза своїми межами. Ознаками такого прагнення є лібералізація, перехід від замкнутих національних господарств до економіки відкритого типу. На мікро­економічному рівні під глобалізацією розуміється розширення дія­льності Практичне заняття 3 підприємства за межі внутрішнього ринку, зокрема для ви­користання переваг великомасштабного спеціалізованого виробництва.

План практичного заняття


documentaspqezx.html
documentaspqmkf.html
documentaspqtun.html
documentasprbev.html
documentaspripd.html
Документ Практичне заняття 3